|
ВЕСІЛЬНИЙ ОБРЯД В СЕЛІ НИЖНЯ ВЕЛЕСНИЦЯ
Записано Людмилою Варищук від Подолянко Євдокії Григорівної
Весілля – це найбільш значна і урочиста подія у житті людей, які вирішили створити спільну сім’ю. З давніх давен існують певні обряди, звичаї, пісні, пов’язані з цією подією. У нашому селі весілля починається у п’ятницю. В цей день у молодої шиють вінки. Перед початком шиття староста тричі благословляє присутніх такими словами:
Будемо просити насамперед Господа Бога, Матір Божу, батьків молодого і молодої, щоб поблагословили шити вінок.
Усі присутні тричі відповідають:
Най Бог благословить!
Вінок шиють з барвінку. При цьому не можна нічого стригти ані зав’язувати вузли. В кінці у вінок зашивають три зубці часнику. Шиють вінок хресна мама і дружки або хтось близький з родини. Приміряють вінок на голову дружки. Потім вінок кладуть на тарілку з колачем, а залишки барвінку ? в решето. Встає хресна мама, благословляє і віддає вінок старості:
Прийміть цю квітку малу за велику.
Коли шиють вінок – латкають (співають). Спочатку тричі благословляють:
Благослови Боже і Ти Божая Мати, Ввійди до нас до хати, будеш нам помагати віночка зачинати.
Потім співають:
Подай, матіночко, голку і ниточку шовку, і зелений барвінок Надієчці на вінок.
Коли вже почали шити – співають:
Ой летіла пава, пава, серед села впала, Усіх дівок обминула, на Надійку впала.
Ой летіла зозулечка понад Отинію. Дякую вам, товаришки, тай за компанію.
Заревала коровиця перед панськов брамов. Плачуть хлопці за Надійков, як за ріднов мамов.
Ой то була Надієчка, ой то була чі-чі, Ой то було щовечора до кого побічи.
А в нашої Надійочки мальована присьба, Вже не буде приходити парубочків триста.
Вже не будуть приходити, в сопілочку грати, Вже не будуть Надійочку з хати викликати.
Ой щаслива Надійочка у Бога, стерегли її три ангели у порога. Стерегли її три ангели вдень і вночі, бо вже її віночок в колачі.
Так співають, коли вінок уже готовий і його поклали у колач. А потім:
Ой старосто молоденький, підкрути вусочок, Дай же ти нам горівочки, дамо ти віночок.
Староста дякує свахам, які шили вінок; у старосту кидають решето з барвінком, що залишився.
У суботу збирають молоду. Молодий приносить вельон (фату) і хустку. Якщо молодий з чужого села, то бояри роблять браму (молодий має дати викуп, щоб пройти до молодої). Коли вже молодий прийде, молода заводить танець спочатку з братом або сестрою, а потім з усіма дівчатами. Потім староста тричі благословляє:
Будемо просити насамперед Господа Бога і Матір Божу, батьків молодого і молодої, щоб поблагословили збирати молоду.
Усі присутні тричі відповідають:
Най Бог благословить!
Свахи співають:
Хто кого любив, Бог йому судив.
І тричі співають:
Благослови, Боже, і ти, Божая Мати, Ввійди до нас до хати, Будеш нам помагати Молодую збирати.
Коли надінуть вінок і фату – латкають:
Де ти, наша Надієчко, ходила, Що так твоя головонька зацвіла?
Я ходила, моя мамко, в садочок, Припав мою головоньку цвіточок.
Я ходила, моя мамко, у вишневий сад, Припав мою головоньку виноград.
Не взирайся, моя мамко, на мене (два рази) Не сходила м такий вінок я в тебе. (два рази)
Привіз мені мій миленький зі Львова, (два рази) Сходи, сходи, Надієчко, здорова. (два рази)
Ой не раз ти, моя мамко, казала, казала, Коби м ти ся, донцю, збула – на Боже бим дала.
А я тобі, моя мамцьо, того не забула, Ще с на Боже не давала – вже с мене ся збула.
Посади си, моя мамко, позад хати сливку, Де ти мене відправляєш, таку чорнобривку?
Посади си, моя мати, позад хати грушку, Де ти мене відправляєш, таку чепурушку?
Сіла мамка до вечері, тай ся запишила, Вже сі мої Надійочки лижечка лишила.
А коровам сіна, сіна, а коням оброку, Хто не видів молодої, най каже нівроку.
Молода пришиває букет молодому, а дружки – дружбам, боярам і всім гостям та сідають за стіл гоститися. Потім староста тричі благословляє молодих до шлюбу:
Просимо насамперед Господа Бога і Божу Матір, батьків молодої і молодого, братів, сестер і всіх присутніх поблагословити молодих до шлюбу.
Усі присутні три рази відповідають:
«Най Бог благословить!»
Коли приходять від шлюбу, співають:
Ой радуйся, матіночко, радуйся, У червоні чобітки ти узуйся.
Бери свої вороги ти під ноги, Щоби були дітоньки твої здорові.
Як одно, так другоє, Бо вже твої обоє.
Молодих садять за стіл і далі співають:
Подивися, Надієчко, в горішнє віконце, Бо такого мужа маєш, як на небі сонце.
А у полі кирниченька, в ній вода йорданська, Бо такого мужа маєш, як дитина панська.
Потім приходять свахи від молодого з деревцем і короваєм. Свахи латкають:
Слава Йсу, свашки, ми до вас, (два рази) Десь залетів наш гусачок межи вас. (два рази)
Ой то наше гусяточко із значком, (два рази) Залетіло вночи сночи з гусочков. (два рази)
Ой то наше гусяточко значене, (два рази) Воно з вашов Надійочков суджене. (два рази)
Свахи молодої відповідають:
Ой не сюда, свашки, не сюда, (два рази) Не раз була за Надійков облуда. (два рази)
Свахи молодого співають:
Якби вашу Надієчку судили, Ми би її за невістку не взєли.
А ми її не судили, сама ся судила, А як ішла попри хату, то ся не дивила.
А як ви нас запросили, то кличте до хати, Бо ми вам ся не наймили під хатов стояти.
А в нас коні воронії та шовкові ліци, Ми візьмемо Надієчку, ви будете бічи.
Ми візьмемо Надієчку, тай візьмемо скриню, Тай зробимо з Надієчки хорошу газдиню.
А ми прийшли білов днинов, звідси підем нічев, Наша буде Надієчка, вам кітка під пічев.
Свахи молодої відповідають:
Помали кіньми грайте, подвір’я не лупайте, Калину не ламайте, Надійку не беріте.
Свахи молодого співають:
Старости-голубочки (два рази) Зійшлися докупочки. Одну радоньку майте, Нас до хати пускайте.
На відповідь свахи молодої співають:
А зі стріхи горіхи аж скачуть, Хотять свахи горівки, аж плачуть.
Свахи відповідають:
А зі стріхи горіхи не летять, А ці свахи горівки не хотять. Бо ми в свої газдині гощені, гощені, Пивом, медом, горівков поєні, поєні. А нас мама відправляла тай наказувала, А вона нас напоїла тай нагодувала. Ой пряли ми зріби, зріби, а відтак повісмо, Тай розсувай свату хату, бо нам буде тісно.
Свахи сідають за стіл і гостяться. Перед цим хтось з близької родини молодого віддає старості коровай зі словами:
Приймате цей Божий дар від молодого тата, від молодого мами, братів, сестер, свашок. Прийміть маленьке за велике.
Так само віддають деревце і кажуть:
Прийміть цю квітку малу за велику.
Староста забирає деревце і коровай до комори.
У неділю гості сходяться і сідають за столи. Підчас застілля співають пісні. Лунають вигуки: «Гірко! Гірко!» Молоді, а також пари дружок і дружбів цілуються. Потім готуються до перепою. Перед молодими кладуть великий калач з діркою на миску з хусткою. Після перепою молода зав’язує гроші у хустку і дає мамі в пазуху. Свахи латкають:
Повилася фасолина по тичю, (два рази) Плати, плати, Надієчко, за ціцю.
Не раз, не раз темна нічка бувала, (два рази) Як до тебе твоя мамка вставала.
Он там, он там коло Яна викопана яма, За ціцьки м ти заплатила, вже с мені не мама. (два рази)
Мама танцює зі старостою, а він намагається відібрати гроші. Молоду забирають і везуть до молодого. Як приїдуть, співають:
Втвори, матінко, ліску, Ведем тобі невістку, Високу, як ліщину, Червону, як калина.
Молоду заводять до хати (площадки) і сідають за столи. Починається перепій у молодого. Так само співають і забавляються після перепою. Потім рідня молодої дає дари рідні молодого. Коли дають дар, кажуть:
Від молодої мами, від молодої тата і від молодої прийміть цей скромний подарунок.
Після цього молоду завивають у хустку. На крісло кладуть подушку, дзеркало і дружки знімають з молодої фату і віночок. Молода встає і знімає букет з піджака молодого, а дружки знімають букети у дружбів і свої віночки і букети. Молодий заплітає молодій коси і вплітає у волосся гроші. Потім накладає на голову хустку. Два рази молода відштовхує хустку і скидає її. На третій раз зав’язує. Свахи співають:
Червоненький бурячок, зелененька гичка, Файна була дівочка, файна молодичка.
Ой хоть би с сі убирала з рані до вечора, Вже не будеш така файна, яка с була вчора.
Ой хоть би с ся вперезала шовковов шнурівков, Вже не будеш така файна, як їс була дівков.
Тай заплачеш, Надієчко, в перший понеділок, Як ти здоймуть з голівоньки зелений барвінок, зелений барвінок.
Тай заплачеш, Надієчко, і в другий вівторок, Як ти прийде у голову загадочок сорок, загадочок сорок.
Тай заплачеш, Надієчко, і в трету середу, Як ти вдарить лиха доля в личенько спереду, в личенько спереду.
|
23 липня 2012
|
| Закрити |
